Від Хуста до Великого Бичкова: молодь з усієї області крокує разом із Богом.

Вчора, 22 серпня, від хустського греко-католицького собору Святого Вознесіння розпочалася традиційна молодіжна проща, присвячена блаженному священномученику Теодору Ромжі.

Тринадцятий рік поспіль юні прочани з різних куточків Закарпаття зібралися в місті над Тисою, аби в щирій молитві та духовній єдності пройти шлях від Хуста, де блаженний Теодор Ромжа навчався у гімназії, до його рідного селища Великого Бичкова, де покояться мощі священномученика.

За доброю традицією ходу очолив помічний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Преосвященний владика Ніл.

“Кожного року кількість молодих людей, які беруть участь у цій прощі, збільшується. До прикладу, минулої ходи до В.Бичкова дійшло 600 юних прочан. Загалом, паломництво триватиме чотири дні. Перший завершуємо у Вишкові, другого – з Вишкова рушаємо до Тячева, третій день маємо маршрут Тересва-Великий Бичків, у неділю ж – святкове завершення паломництва”, – розповів владика Ніл.

Також Преосвященний владика зауважив, що кожного разу паломництво має нову тему. Цьогоріч – це покликання людини.

“У перший день ми розважатимемо про сім`ю як домашню церкву, адже вона має велике значення для формації молодих людей. Важливим є те, щоб сім’я була місцем спільних молитов батьків з дітьми, щоб вони читали Слово Боже – Біблію. Тоді така сім’я, якщо зберігатиме Христові заповіді, взаємну любов, повагу, співчуття, дійсно стане маленькою Церквою”, – зазначив владика.

Тож протягом трьох днів юні вірники мандруватимуть від храму до храму. З деякими я встигла познайомитися та водночас поцікавилася, що спонукає їх до участі в прощах. За словами Андрія Карабиньоша з Іршави, який ось уже сьомий рік долучається до паломництва, – це немовірна духовна втіха. Юнак закінчив перший курс Ужгородської богословської академії імені блаженного Теодора Ромжі. Каже, що кожного року йде з певним наміром, прославляючи Бога, а найбільше йому подобається відчуття єднання, зближення у Бозі — коли люди разом моляться, мають спільні наміри і разом просять ласки Божої. Тоді серце наповнює відчуття неймовірного піднесення і радості.

Традиційною є проща Теодора Ромжі і для Наталії Попович із Рахова. До Хуста дівчина приїхала з подругами.

“Протягом прощі ми відвідуємо різні храми, беремо участь у Божественних Літургіях, а під час самої ходи неустанно молимося і співаємо. Паломництво – не просто дорога. Це усвідомлена дорога. Ти, жертвуючи певним комфортом, часом і силами, йдеш до Бога, щоби отримати відповіді на свої духовні запитання”, – ділиться думками Наталія.

Загалом, вірники стверджують, що дорогу долають порівняно легко. Адже процесія добре організована, а на місцях їх радо приймають парафіяни, тож фізичні сили швидко відновлюються. Та головне, кажуть, у цій духовно-молитовній подорожі – це повна присвята Богу, з якої і черпають сили та натхнення.

Джерело:http://life.ko.net.ua/?p=89285

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *