Про це перед початком зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вітаю рішення кількох країн-членів розпочати тренування (українських) бойових пілотів. Це важливо і дозволить на пізніших стадіях прийняти рішення щодо доставки бойових літаків 4-го покоління, таких, наприклад, як F-16», – сказав керівник Альянсу.

Він відзначив, зокрема, зусилля Данії, яка відіграє провідну роль у досягненні такої угоди, і також у тренуванні українських пілотів, та продовжує надавати Україні суттєву допомогу.

«Коли точно буде прийнято це рішення – зараз говорити зарано. Але той факт, що тренування пілотів розпочалося, надає нам також можливість вирішувати питання щодо доставки літаків, коли пілоти будуть готові на них літати», – зауважив Столтенберг.

Він нагадав, що на початку тижня відвідав з візитом Вашингтон та з президентом США обговорював підготовку до Вільнюського саміту. Серед головних тем цих переговорів була допомога для України, вдосконалення політики стримування й оборони Альянсу, а також необхідність для країн-союзниць збільшувати витрати на оборону.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії та підготовка до вільнюського саміту Альянсу 11-12 липня поточного року.

У рамках зустрічі відбудуться засідання Комісії НАТО–Україна та зустріч Контактної групи з оборони України під егідою США. Одним із ключових питань цієї зустрічі буде створення так званої авіаційної коаліції, яка сприятиме наданню Україні сучасних бойових літаків 4-го покоління для продовження самооборони та боротьби проти російської агресії.

Джерело.

Її відкрив міністр оборони США Ллойд Остін, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Разом ми залишаємося на боці України», – підкреслив Остін.

Він зазначив, що міністри понад 50 країн обговорять сьогодні насамперед зміцнення української ППО, що є необхідним для захисту мирного населення та критичної інфраструктури проти жорстоких російських повітряних атак. Також йтиметься про підготовку українських пілотів.

Джерело.

Про це перед початком зустрічі у брюссельській штаб-квартирі НАТО розповів генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Міністри оборони НАТО зустрінуться сьогодні й завтра у критичний час. Україна почала контрнаступ. Ми бачимо люті бої. Це лише перші дні, але ми бачимо, що українці мають здобутки, та що Україна здатна звільняти окуповані території. Це досягається завдяки мужності, хоробрості на навичкам українських військовослужбовців. Це також демонструє, що підтримка та допомога з боку союзників по Альянсу, яка надається Україні протягом багатьох місяців, насправді приносить зміни на полі бою просто зараз, як ми говоримо», – сказав Столтенберг.

Він зауважив, що головним питанням зустрічі міністрів буде те, як продовжити та посилити допомогу для України. Це обговорення відбудеться в рамках Комісії НАТО-Україна за участю міністра оборони України Олексія Резнікова, після чого відбудеться зустріч Контактної групи з оборони України за лідерства США.

За словами генерального секретаря НАТО, союзники також обговорять шляхи зміцнення системи стримування й оборони Альянсу, в рамках підготовки до наступного Вільнюського саміту у липні, включаючи розробку нових регіональних планів та нові моделі й структуру залучених сил. Окремим питанням буде збільшення оборонних витрат. Як очікується, лідери країн НАТО на саміті у Вільнюсі ухвалять показник у 2 відсотки від ВВП на оборону як мінімальний показник таких витрат.

«Ми також обговоримо, як наростити наше (оборонне) виробництво. Виходячи з останніх подій, є очевидним, що ця війна є війною на виснаження, яка, в свою чергу, є війною логістики. Тож ми маємо увійти в контакт із оборонною промисловістю та зустрінемося із невеликою групою її представників з усього Альянсу… Ми також погодимо нові показники щодо необхідних запасів боєприпасів», – зазначив Столтенберг.

Він наголосив, що оборонна промисловість має виробляти більше боєприпасів, щоб поповнити склади, які були частково спустошені в ході надання допомоги Україні, та для того, щоб країни-члени були здатними продовжувати підтримку України. Це включає реалізацію довгострокових проєктів та передбачає спільне замовлення боєприпасів в інтересах союзників на тривалий час. Зокрема, Агенція НАТО з підтримки та постачання реалізує проєкт із виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм на 1 млрд дол. США. Подібні проєкти є й для інших видів боєприпасів, зокрема для систем протиповітряної оборони.

Міністри, як зазначив Столтенберг, ухвалять рішення щодо заснування Центру із захисту критичної підводної інфраструктури, який буде заснований у військово-морському командуванні НАТО у Великій Британії.

Керівник Альянсу також зазначив, що завтра відбудеться засідання Групи НАТО з ядерного планування, яка обговорить шляхи зміцнення системи ядерного стримування та забезпечення її безпеки та ефективності у дедалі більш небезпечному світі.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії та підготовка до вільнюського саміту Альянсу 11-12 липня поточного року.

Джерело.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це Столтенберг заявив у Брюсселі під час пресконференції перед початком засідання Контактної групи з оборони України.

“Я очікую на багато нових зобов’язань, і ми бачили лише за останні кілька днів як значні закупівлі від європейських союзників, так і від Північної Америки та Сполучених Штатів”, – прокоментував Столтенберг питання про очікування від сьогоднішньої зустрічі у форматі “Рамштайн”.

Він нагадав, що президент США Джозеф Байден оголосив кілька днів тому про новий значний пакет оборонної підтримки України, також “за останні дні ми бачили, як кілька інших європейських союзників оголосили про надання більшої підтримки”. “Отже, це безперервний процес, коли союзники оголошують про додаткову підтримку України”, – додав генсек НАТО.

За його словами, Україна потребує наразі багато різної підтримки, але, напевно, найбільше уваги буде приділено “важливості підтримання боєздатності всіх систем, які там вона має – тобто, забезпечення боєприпасами, запасними частинами, технічним обслуговуванням, ремонтними можливостями – щоб вони працювали і підтримувались у належному стані протягом усього наступу”.

Джерело.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Під час промови білоруський диктатор заявив, що надана Росією зброя нібито “втричі потужніша за атомні бомби, скинуті США на Хіросіму і Нагасакі в 1945 році”.

“У нас є ракети і бомби, які ми отримали від Росії”, – сказав Лукашенко.

Як зазначає видання, розгортання таких боєголовок є першим кроком Москви з розміщення ядерної зброї за межами Росії з часів розпаду Радянського Союзу.

У березні президент Росії Путін оголосив про свою домовленість щодо розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, вказавши на те, що “США розміщували таку зброю в багатьох європейських країнах протягом багатьох десятиліть”.

Варто зазначити, що напередодні координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати не зафіксували ознак, які вказували би на практичну реалізацію заявлених планів Путіна й Лукашенка з цього питання. «Ми не бачили жодних ознак, що переміщення ядерної зброї (на територію Білорусі – ред.) є неминучим або вже відбувається», – зауважив тоді представник адміністрації Байдена.

Фото: Белта

Джерело.

Висновок оприлюднено на сайті комісії, передає Укрінформ.

На думку комісії, концентрація великого впливу в руках однієї людини є небезпечною, і для подолання цього потрібна ефективна конкурентна політика, боротьба з корупцією та відмиванням грошей, забезпечення плюралізму ЗМІ тощо.

Водночас замість такого багатогалузевого “системного” підходу закон про олігархів передбачає “персоналізований підхід”.

“Цей “персональний підхід” має на меті ідентифікувати осіб як “олігархів” за певними критеріями, такими як багатство, володіння ЗМІ тощо, та накладає на них низку обмежень (наприклад, забороняючи фінансування політичних партій та виборчих кампаній). Цей підхід має, безсумнівно, каральний характер”, — вважають у Венеційській комісії.

Як зазначається у її висновку, в боротьбі з олігархічним впливом не існує універсальних засобів, й у виняткових ситуаціях такі заходи особистого характеру можуть бути виправданими як крайній захід, на тимчасовій основі. Проте вони можуть бути лише доповненням, а не альтернативою “системному” підходу, наголошує Венеціанська комісія.

“Наразі закон про олігархів не можна розглядати як демократичну відповідь на проблему олігархізації. Закон важко узгодити з принципами політичного плюралізму та верховенства права, оскільки він потенційно може бути використаний з політичною метою… Венеційська комісія робить висновок, що закон не слід виконувати в тому вигляді, в якому він існує зара, і що слід застосовувати “системний” підхід”, — сказано у документі.

Венеційська комісія рекомендує законодавчо відтермінувати виконання закону про олігархів, визначити його недоліки та розробити альтернативний законопроєкт, що передбачав би ефективну конкурентну політику, підвищення прозорості держзакупівель, боротьбу з корупцією, зміцнення плюралізму ЗМІ тощо.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.

Документ забезпечує правові рамки для відокремлення великого бізнесу від політичної боротьби та для обмеження деструктивного впливу привілейованих (олігархічних) інтересів на економічне життя України, встановлює критерії для визначення олігархів та вимоги до прозорості контактів політичних діячів і посадових осіб з олігархами або їхніми представниками.

29 червня 2022 року Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про реєстр олігархів, порядок його формування та ведення.

У березні 2023 року міністр юстиції Денис Малюська заявив, що єдиним бар’єром на шляху імплементації закону про олігархів є вимога Єврокомісії дочекатися висновку Венеційської комісії щодо цього закону.

Джерело.